о. Яцек Ксендзерскі: “Вплив католицької школи на розвиток освіти в Польщі”

Вплив католицької школи на розвиток освіти в Польщі

На початку хочу висловити свою радість, вдячність і прохання.  Радість, що 25 років тому в Україні, у Львові, повстала перша католицька школа, яка сьогодні відзначає свій великий ювілей. Вдячність висловлюю всім тим, котрі творять шкільну спільноту, а отже всім тим, що заснували цю школу, працюють в ній і вчаться. Також дякую батькам, котрі обрали католицьку школу для своїх дітей, щоб здобували в ній знання i формували свої характери. Також маю сміливість просити, щоб святкуючи великий ювілей ви засновували наступні нові католицькі школи в Україні, у великих містах i малих містечках, щоб якнайбільше дітей і молоді могло здобувати знання і вартості, котрі дозволять краще зрозуміти світ i Господа Бога, від якого походить вся мудрість і краса, яка нас оточує.

Католицькі школи є особливо важливою спільнотою, яку цінують державні і церковні інституції, котрі допомагають батькам, щоб їх діти і молодь здобували  якісну освіту. Католицькі школи виконують свою місію в певному контексті соціальному, релігійному, політичному i культурному. Я хотів би представити в короткій промові, вплив католицької школи на розвиток освіти в моїй країні.

У Польщі, ми є свідками багатьох змін, що впливають на процеси виховання і освіти. Через швидкі соціальні та технологічні зміни, ресурси накопиченого досвіду швидко знецінюються. Змінюються також системи цінностей i чутливість дорослих людей, а також дітей і молоді. Варто усвідомлювати, що католицькі школи по всьому світі не є конкурентами чи альтернативою державним школам, а доповнюють їх християнськими цінностями. Католицькі школи вбачають свою місію і завдання перед дітьми і молоддю, перед сім’єю і суспільством – у Церкві, слухаючи її вчення, щоб були місцем здобування знання і віри.

  1. З історії католицького шкільництва в Польщі

Початки́ католицького шкільництва в Польщі сягають кінця XII століття, коли на польських землях з’явилися перші католицькі школи, звані катедральними школами, оскільки були засновані при катедральних соборах. Їх стрімкий розвиток припав особливо на XIII i XIV століття, під час феодальної роздрібненості. У Польщі від 1215 до 1364 року існувало 27 католицьких шкіл, з них 13 шкіл катедральних i 14 колегіальних. Варто підкреслити той факт, що на початку XVI століття католицьке шкільництво стало в Польщі поширеним явищем, тому що школи засновували при парафіях. Польські школи брали зразок із Західної Європи і розвивалися передовсім у міських середовищах, наприклад у Кракові, Вроцлаві, Познані, Львові. Католицьке шкільництво розвивалося завдяки участі духовенства, особливо монахів, оскільки деякі чини, наприклад єзуїти, ораторіанці i піяри, проявили харизму в освітній діяльності.

Від 1772 до 1918 року, коли Польща була окупована Росією, Прусами і Австрією, освітня діяльність Католицької церкви мала передовсім на меті підтримування в дітях і молоді польського патріотизму. Той важкий час був також часом великої шкільної реформи Польщі і в діяльності Освітньої Комісії (1773 – 1794). Варто згадати, що католицькі школи засновували на польських землях незважаючи на те, що вони були під владою окупантів. Єпископ Станіслав Здітовецький (1854 – 1927) після десятьох років старань і прохань отримав в 1916 році дозвіл від Прусської влади на створення католицької школи в місті Влоцлавек.

Католицьке шкільництво інтенсивно розвивалося після повернення Польщею незалежності в 1918 році. Метою католицьких шкіл, яких було засновано багато, була турбота про виховання і формування учнів у дусі гармонії, віри і підняття суспільства на вищий щабель життя релігійного і інтелектуального. Католицьке шкільництво було тоді “одним із стовпів освітньої системи II Речі Посполитої”. Однак ситуація змінилася після ІІ Світової Війни, коли комуністична влада зліквідувала в Польщі більшість католицьких шкіл.  

Католицьке шкільництво у Польщі було зліквідоване після другої Світової війни від 1950 по 1962 рік, але не цілковито. Залишилося 11 училищ, з яких 9 загальноосвітніх ліцеїв і 2 технікуми. Ці навчальні заклади зберегли свою ідентичність. Комуністична влада лімітувала кількість учнів до 120 в кожному. Формально вони були звільнені від реалізації “світського виховання”, котре на підставі закону про систему освіти зобов’язувало в Польщі від 1962 до 1989 року; обов’язок світського виховання запровадив вже пізніше новий освітній закон 1991 року.

Виховний характер католицьких шкіл великою мірою також “державних” зберегли віруючі вчителі і присутність церкви в суспільному житті, а також діалог церкви із світською владою. Особливу роль відіграв у цьому кардинал Стефан Вишинський та секретарі єпископату: єпископ Зигмунд Хороманський і протягом 25 років архієпископ Броніслав Дубровський. Тому у переломних роках повернення незалежності: 1989 – 1990, надання Церкві і її дієцезіальним структурам юридичного значення, стало можливим засновування шкіл церковними суб’єктами (дієцезіями, монастирями, парафіями) а також товариства і фундації.

В 1994 році католицьких шкіл було вже 70. Іван Павло II під час візиту до міста Ловіч 14 червня 1999 року сказав: “Мене тішить той факт, що в Польщі повстає щораз більше католицьких шкіл. Це є знак, що Церква є присутня в конкретний спосіб у галузі шкільництва. Цим школам потрібно допомагати і створювати такі цінності щоб в спільності з всім шкільництвом у Польщі вони могли б служити для добра суспільства”.

У шкільному році 2016 / 2017 в Польщі функціонує 610 католицьких шкіл. Це 194 початкові школи, 209 гімназій, 134 загальноосвітні ліцеї і 73 школи іншого типу: мистецькі, технічні, професійні, для учнів з проблемами у вихованні, у розвитку і школи в осередках соціальної допомоги. В католицьких школах працює понад 10 000 вчителів і навчається 66 365 учнів.

  1. Рада католицьких шкіл – займається вихованням і освітою у католицьких школах

З ініціативи світських католиків котрі зайнялися католицьким шкільництвом дійшло до створення спільноти католицьких шкіл і заснування Конференцією Єпископату Польщі організаційної церковної одиниці, яка є юридичною особою, яку творять всі католицькі школи і є в ній репрезентовані директорами.

Рада Католицьких Шкіл є для них полем співпраці, полем на якому організовується формація і підвищення кваліфікації директорів і вчителів. Постійні і циклічні форми це: три директорські конференції, загально польський Форум Католицьких Шкіл, що збирає на протязі двох днів близько 1 000 учасників, загально польський Молодіжний Форум католицьких шкіл на якому збирається 2 000 молоді з ліцеїв в половині вересня кожного року, починаючи з 2000 року. З ініціативи Ради Католицьких Шкіл протягом 6 років діє в польській церкві Тиждень виховання, який організовує  Рада Католицьких Шкіл у співпраці із Конференцією Єпископату. Національне Бюро Ради є так зорганізоване, щоб дати усім школам юридичну опіку, навчання директорів, взірці статутів і інших документів. Рада Католицьких Шкіл веде систематичну видавничу діяльність для потреб католицького шкільництва, в тому числі формації щодо папської науки. Бюро Ради допомагає і бере участь в засновуванні нових католицьких шкіл. Всі школи отримують результативну допомогу зі сторони ради під час реформи освіти, котра вводиться в поточному році.

В Польщі є 610 католицьких шкіл. Ці школи функціонують в польській освітній системі як державні або недержавні але з правами школи державної. Суспільство довіряє цим школам, оскільки вони виховують і формують на високому рівні; можна сказати що вони є провідними польськими школами. Католицьким школам довіряють єпископи, конференції єпископатів і державна влада.

Католицькі школи є присутні в виховній місії церкви. Середовища вчителів і директорів цих шкіл – це люди що формують себе і свідомі свого покликання. Про такий вимір ролі католицьких шкіл стараємося передовсім. Католицькі школи не функціонують як школи релігійні, попри те, що вони ними є. Однак, вони є відкриті для учнів які походять з родин занедбаних в сенсі релігійному, моральному, невіруючих або представників інших конфесій. Згідно з думкою св. Івана Павла II, яку він багаторазово висловлював, прагнемо виховувати дітей в мирному співіснуванні і співпраці.

Католицькі школи виконують також роль свідчення у всій освітній системі як добре функціонуючі освітні інституції. Директори беруть участь в конференціях і зустрічах з директорами шкіл, що діють на території воєводства і дієцезії. Вчителі католицьких шкіл цінують свій вибір і діляться цим з іншими вчителями. Католицьке шкільництво особливо не рекламується – не має на це часу і грошей. Свідчить своєю присутністю і плодами праці. Зустрічаються також з труднощами і перешкодами, з нерозумінням конкретних середовищ, але не входить у конфронтацію. Рада Католицьких Шкіл належить до суб’єктів, котрі є соціальними партнерами Міністерства Освіти і бере участь в оцінюванні закону що твориться на етапі проектів міністерства і законодавчого процесу в комісіях польського Сейму. Стараємося так співпрацювати щоб дбати про все шкільництво і мати можливість як католицькі школи виховувати і формувати нові покоління на фундаменті Правди, спадщини і громадянської культури.

  1. Нові виклики для католицького шкільництва

В Польщі перший раз починаючи від 1989 року керує політична партія (Закон і справедливість), котра має парламентарну більшість. Прем’єр і президент походять з одної і тої самої політичної партії. Рік тому вони перемогли на парламентських і президентських виборах обіцяючи багато змін, серед яких зміни у шкільництві. Попередній уряд працював 8 років і походив з ліво-центристських партій підтримуючи ліберальні рішення в різних галузях соціально-економічного життя. Теперішній уряд є право центричний, якого світогляд ідентифікує себе з національними і християнськими цінностями (римо-католицької церкви). Зараз минає рік як вони при владі і вони продовжують мати доволі високий рейтинг серед польського населення. Майже 40% підтримки – такий результат опитування.

Католицькі школи в Польщі мають стабільну позицію і велике зацікавлення зі сторони батьків. На даний момент є 610 навчальних закладів різного типу в тому числі початкові школи, гімназії, ліцеї і технікуми, а також професійні училища. Теперішній уряд під час виборів минулого року обіцяв зліквідувати гімназії шляхом включення їх до середніх шкіл. Для шкіл католицьких це є серйозна проблема, оскільки більша половина католицьких шкіл це є власне гімназії. Згідно з урядовими даними такі школи мусять переформуватися або в початкові або в середні школи тобто в ліцеї або технікуми. Теперішній уряд не хоче зашкодити католицькому шкільництву яке може розраховувати на його допомогу в питанні адаптації до нової реформи. Сучасна шкільна система у Польщі формується таким чином, що діти у віці від 2 до 6 років ходять до дитячого садка, а потім у віці від 7 до 13 років здобувають знання і виховання в початковій школі, щоб після того продовжувати навчання в гімназії у віці від 16 років, а потім вибирають ліцей, технікум або професійне училище в віці 16 – 20 років. Існуюча система це початкова школа 6 років, гімназія 3 роки, ліцей 3 роки технікум 4 роки, професійне училище 3 роки. Згідно плану теперішнього уряду це має змінитися наступним чином. Початкова школа 8 років, ліцей 4 роки, технікум 5 років, професійні училища 3 роки.

Державні і приватні школи в Польщі в тому числі католицькі школи діють в рамках державної системи освіти. Закон про систему освіти перераховує обов’язки які мусять виковувати всі школи, державні і приватні, автономні і такі що керуються іншими організаціями. Таким базовим обов’язком є реалізація програмних основ які мусять брати під увагу всі навчальні програми. Лібералізація освіти і виховання є врахована в актуальні програмні основи. Натоміть спосіб реалізації програмних основ залежить від вчителя, який має право розширювати зміст навчання. Католицькі школи в Польщі поки що не є змушувані до поширювання ідеологій чужих християнські культурі. Коли йдеться про організацію навчання: “рамкова навчальна програма”, період протягом якого має бути реалізована освіта на даному етапі – визначається законом і зобов’язує нас безпосередньо в державних школах і посередньо у приватних. Натомість маємо в Польських школах католицький закон набору вчителів і приймання їх на роботу в іншому режимі ніж в державних автономних школах. Це є важливо! Усвідомлюємо обов’язок формації і бачимо великі потреби а також можливості формації і підвищення кваліфікації вчителів в рамка церковного навчання і здорової науки. Вчителі католицьких шкіл користуються на рівні з вчителями державних шкіл правами розвитку і професійної кар’єрі, це прописано в законі. Натомість вчителів приймають на підставі кодексу праці по можливості доцільно на невизначений термін.

Католицькі школи є вільними щодо створювання вчительського штату, по перше завдяки закону Карта Вчителя яка є своєрідним кодексом праці для вчителів державних шкіл, він становить дуже обмежує у виборі вчителів. Цей закон не торкається державних шкіл якими керують інші організації ніж автономні. І приватних в тому числі католицьких. По друге, йдеться про антидискримінаційні директиви Євросоюзу. IX директива Євросоюзу уможливлює нам вибір вчителів з огляду на релігію яка становить фундамент діяльності школи. Положення цієї директиви є приміткою польського примітною законів про працю.

У всіх школах рівень і якість навчання є предметом внутрішнього педагогічного нагляду що його виконує директор школи. Рівень і якість навчання контролюється також державою. Цей контроль здійснює куратор освіти разом з наглядачами. Католицькі державні школи є контрольовані наглядачами на підставі тих самих правил чи приписів як державні автономні школи. Наглядові що контролює рівень і якість навчання підлягають також приватні школи, в тому числі католицькі.

В польських умовах як на разі монокультурних батькам залежить щоб їх діти були прийняті до католицької школи. Умовах нашої країни попри ідеологічні загрози маємо свободу як правову так і фактичну яка дозволяє нам допомагати сім’ям у вихованні дітей у вірі. Досі не було випадку щоб батьки оскаржили перед будь-якою інстанцією католицьку церкву через причини це однак не означає що співпраця з батьками завжди є безпроблемною.

В польській освіті є багато важких справ які вимагають покращення. Зокрема вони торкаються: змісту навчання записаного в програмних основах, віку дітей, віку дітей що починають шкільний обов’язок, шанування цінностей в процесі виховання, котрі ніби не існують в навчальних програмах і в самих програмних основах. Попри Конституцію і освітній закон в підручниках які допускаються до шкільного вжитку на даний час є присутня гендерна ідеологія. Це вимагає часу, щоб освіта була допоміжною для родини у вихованні дітей. Католицькі школи формують і підвищують кваліфікацію вчителя щоб ті могли виховувати учнів у правді. Натомість немає конфлікту в конкретних справах католицького шкільництва з державною владою. Конфлікту немає. Маємо надію на зміни, котрі повернуть в навчальний зміст і у виховання вартості християнської культури.

***

Вважаю, що католицьким школам у всьому світі, а особливо в Європі, треба більше відваги, щоб робити свою справу. На підставі навчання церкви, особливо пап: блаженного Павла VI, Святого Івана Павла II і Бенедикта XVI, а також практичні і душпастирські науки папи Франциска. Щоб дозріти до відваги, потрібно подбати про формацію вчителів і директорів шкіл, особливо треба подбати про знання навчання церкви у справах віри, моральності, персоналізму і галузі біоетики.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *