Тема тижня: “Сім’я – оселя Божої благодаті ”
з творів Митрополита Андрея Шептицького
для духовних роздумів
Вчителі та вихователі !
Ви, що працюєте безпосередньо над вихованням молодіжи, старайтеся о просвіченнє їх розуму, но не менше о ублагородненнє їх сердець. Давайте молодіжі таку просвіту, котра би їх научила не лиш теорії, але також і практики життя. Учіть їх жити.
Звертайте їх бажання і охоту до того, що є підставою богацтва і сили народної. Нехай вже молоді діти учаться любити свою землю, нехай учаться діти при ній працювати, нехай будучі покоління візьмуть в свої руки торговлю і промисл, бо слабою завсіди є суспільність, що свого промислу немає; убогою суспільність, в котрій торгують чужинці. Не ся суспільність щаслива і богата, котра численних має теоретиків, але ся, котра в кожнім напрямі сама собі вистарчає. Вирабляйте в молодіжі самостійність, індивідуальність, учіть їх на себе більше числити, ніж на других, не оглядатися на поміч правительства і краю, але власною ініцятивою дороблятися самостійного биту.
В молодіж, поручену Вашій опіці, вліпляйте сильні пересвідчення християнські, учіть їх бути добрими християнами. Показуйте їм, як віра опирається на розум, дбайте о то, щоби собі віру цінили, щоби її розуміли і щоби після неї жили. Пам’ятайте, що як моральність в життю, такв науці кожній віра має бути провідним світлом чоловіка. Пам’ятайте, що не до самих священиків-катехитів належить моральне виховання молодіжи, але до всіх, котрі мають який-небудь уділ в вихованню, − а що пересвідчення релігійні [та] віра є підставою морального виховання, виробляйте в молодих почуттє правности і совісної праці. Бо коли дитина не привикне від молодости до совісного сповнювання обов’язку, коли не привикне до правости, легкодушно і безсовісно буде колись чужими грішми розкидати. Нехай від молодости учаться шанувати себе самих, нехай за встид собі уважають всяке нарушеннє чужої власности, чи то оно буде простою крадежем, чи нечесною спекуляцією, чи безсовісним занедбанням обов’язку виглядом других.
А передовсім давайте добрий примір молодіжі своїм власним поступованнєм. Примір, чи злий, чи добрий, − се також научаннє, а научаннє без порівняння вимов ніше, чим слова.
1 серпня 1899р., Станиславів. Перше слово Пастиря. Пастирське послання Єпископа Андрея до вірних Станиславівської єпархії.
підготував о.Богдан Тимчишин,
Голова комісії у справах родини УГКЦ