Email

Twitter

Facebook

Роль шкільного капелана в освітній системі України є абсолютно новою. Тому те, що довкола цієї теми виникає багато дискусій, ― нормально. Шкільний капелан ― це особа (священик, монах чи монахиня), яка перебуває у школі разом з дітьми та педагогами задля їхнього особистісного та професійного зросту. Капелан багато часу проводить у середовищі дітей, а тому, спільно з керівниками освітніх закладів і вчителями, може побачити проблему чи потребу конкретної дитини ще в зародку і, якщо це потрібно, допомогти впоратися.

Зростати самому ― означає формувати інших. Майбутнє суспільства прямо залежить від того, яких дітей ми виховуємо, за якими принципами вчимо їх жити, який приклад показуємо, наскільки готові йти назустріч молоді. Саме капелан може допомогти вчителям налагодити роботу з учнями, створити середовище розуміння, підтримки й любові. Він має бути чутливим до дитячих зацікавлень, побажань, проблем.

Шкільний капелан ― той, хто будує мости. Він має допомогти налагодити комунікацію й здорові зв’язки між педагогами й дітьми, між педагогами та шкільною адміністрацією, а також залучає до виховного процесу у школі батьків.

Мета діяльності капелана:

• духовно-просвітницька діяльність у сфері закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та вищої освіти всіх типів і форм власності;
• реалізація освітньо-виховних проєктів для учасників освітнього процесу з метою впровадження моральних цінностей в освітньо-виховну систему України.

Слід усвідомити, що освітній капелан має дбати про духовне зростання, а не про формування релігійних засад дитини. Він нікого ні до чого не зобов’язує й не має права нав’язувати жодної думки, особливо щодо релігії.

Освіта є основою інтелектуального, фізичного, культурного та духовного розвитку особистості. Якраз останнє забезпечує капелан. Молитва, Таїнства, Божественна літургія не входять у звичний порядок денний школи. А релігійне (а не духовне)  зростання ― це якраз навчати дитину, що таке Таїнства, літургія, як у цьому брати участь. Про це можна говорити з дітьми, якщо вони самі зацікавляться. Це не обов’язок.

Духовне зростання ― зростання у цінностях, бо справжня духовність ― це цілеспрямований рух до ідеалу, уособленням якого є Бог. Покликання кожної людини ― прийти до Нього. Тому питання не в тому, щоб переконати дитину в чомусь, а в тому, аби конкретними кроками допомогти людині зростати в цінностях, у стосунках з Господом, якщо вона цього хоче.

Відповідно до 1 статті 31 Закону України «Про освіту» (далі ― Закон), державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви й релігійних організацій і мають світський характер.

Проте мета, обов’язки й напрямки роботи капелана не суперечать цій статті. Адже частина 2 статті 1 Закону вказує, що приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності. Частина 7 цієї ж статті дозволяє таким закладам освіти мати додаткові вимоги до провадження у них педагогічної (науково-педагогічної) діяльності.

Окрім цього, стаття не забороняє добровільну участь здобувачів освіти та працівників закладів освіти у заходах релігійних організацій у позаурочний час, участі здобувачів освіти та працівників закладів освіти у наукових заходах, що проводяться релігійними організаціями (конференціях, круглих столах, семінарах тощо), організованого відвідування здобувачами освіти релігійних організацій з просвітницькою метою (з дотриманням принципу свободи совісті), а також запрошення закладами освіти представників релігійних організацій для участі у заходах, що проводять заклади освіти.

Отже, шкільний капелан допомагає формувати в дитині ціннісний стержень сильної та цілісної особистості, налагоджує комунікацію між педагогами, батьками, адміністрацією школи та дітьми, а також організовує та проводить освітньо-виховні заходи та уроки, які базуються на християнських та загальнолюдських цінностях.

Суспільству потрібно пройти адаптацію та усвідомити важливість ролі освітнього капелана у закладах освіти. Ми пропонуємо розглядати роль капелана, як можливість, а не загрозу. Будь-яка школа може підписати договір про співпрацю зі шкільним капеланом, закріпити межі комунікації у школі, прописати цілі та завдання обох сторін, а також визначити потенційний результат співпраці заради духовного зросту дітей, батьків та вчителів, які цього бажатимуть і потребуватимуть, у позаурочний час.

Ми відкриті до діалогу й співпраці. Діти ― наше майбутнє, тому є сенс шукати порозуміння задля вдосконалення виховного процесу й забезпечення дітям найкращих можливостей зростання.